Регламент Свалявської міської ради VII скликання

Розділ 1. Загальні положення 

Стаття 1. Міська рада 

  1. Свалявська міська рада (далі рада) є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону представляє територіальну громаду міста Свалява та села Драчино та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування.
  2. Порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, іншими законодавчими актами України, Статутом територіальної громади, цим регламентом та іншими рішеннями міської ради.

Стаття 2. Предмет регламенту 

Цим регламентом встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, порядок формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, порядок формування виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання та затвердження посадових осіб та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України.

Стаття 3. Мова роботи ради 

  1. Робота ради та її діловодство ведеться українською мовою.

Стаття 4. Гласність в роботі ради 

  1.   Засідання ради, її   постійних комісій є гласними.
  2. За рішенням ради можуть проводитися закриті засідання для розгляду конкретно визначених питань, відповідно до вимог законодавства України про інформацію, і стосуються:
  •   інформації, щодо приватного життя конкретних громадян, даних персонального характеру;
  •   конфіденційної інформації, що визнана такою у встановленому порядку і належить міській раді, установам, підприємствам організаціям і відомствам;
  •   інформації, що становить державну таємницю.
  1. Якщо прийняте у результаті закритого засідання рішення не містить даних, розголошення яких призведе до порушення законодавства у сфері інформації та відповідної таємниці воно оприлюднюється у встановленому регламентом порядку.
  2. Представники телебачення, радіо і преси акредитуються при раді на певний термін, який не може бути більшим за термін дії ради поточного скликання через подання відповідної заяви, підписаної повноважною на те особою засобу масової інформації секретареві ради. Відмова в акредитації повинна бути вмотивованою і може бути оскаржена до ради або до суду.
  3. У разі порушення законодавства про інформацію або цього регламенту представником засобів масової інформації, рада, процедурним рішенням, може позбавити його акредитації на визначений нею термін.
  4.   На засіданнях ради можуть бути присутніми громадяни при розгляді їх питань.

Стаття 5. Запрошені на засідання ради 

На пленарні засідання сесії ради та засідання її органів можуть запрошуватися за рішенням   міського голови керівники підприємств, організацій, установ та громадяни.

Рада процедурним рішенням може вимагати присутності на засіданні будь-якої посадової особи місцевого самоврядування.

На вимогу ради та її посадових осіб керівники розташованих або зареєстрованих в межах територіальної громади підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов’язані прибути на засідання ради або її органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповідей на запити депутатів.

Реєстрацію запрошених на пленарне засідання ради здійснює секретар ради.

Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням.

Особи, присутні на засіданнях ради та її органів, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення порядку, їх, після попередження головуючого, а у разі грубого порушення – негайно, за розпорядженням головуючого на засіданні, може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.

Стаття 6. Встановлення державних та місцевих символів 

  1.   Державний прапор України та державний Герб України на будинку ради встановлюється на постійно.
  2. Міський герб та міський прапор встановлюються на будинку ради на постійно.

Стаття 7. Діяльність депутатів 

  1.   Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом. Повноваження депутата, обраного замість вибулого, починаються з дня чергового після виборів депутата пленарного засідання ради. Депутат як повноважний член міської ради має повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності міської ради та утворених нею органів, несе обов’язки перед виборцями, міською радою та її органами, виконує їх доручення.
  2. Діяльність депутата під час сесії включає:
  • участь у засіданнях ради;
  • участь у засіданнях комісій ради, їх підкомісій та робочих чи підготовчих груп;
  • виконання доручень ради та її органів;
  • роботу у виборчому окрузі.
  1. На час сесій, засідань постійних та інших комісій міської ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших випадках, передбачених законом, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням йому середньої заробітної плати за основним місцем роботи за рахунок установи, де працює депутат та інших витрат, пов’язаних з депутатською діяльністю за рахунок коштів бюджету міста.

Стаття 8. Права депутата в раді 

  1. Депутат користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів (комісій), до складу яких він входить.

Кожний депутат у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат, який не входить до складу будь-якого органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

  1. Депутат в порядку, визначеному регламентом, має право:
  •   обирати і бути обраним до органів ради;
  •   пропонувати питання для розгляду радою та її органами;
  •   вносити пропозиції і зауваження щодо порядку денного засідання ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
  •   вносити для розгляду проекти рішень та інших документів, що приймаються радою або її органами, поправки до них;
  •   висловлювати думку щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;
  •   порушувати питання про недовіру органам, утвореним радою, їх керівникам, а також особам, яких обрано, призначено або затверджено радою,
  •   брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, з процедурних питань – головуючому на засіданні;
  •   вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації керівника будь-якого органу, підзвітного чи підконтрольного раді, а також з питань, що входять до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на території ради;
  • виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;
  • оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, резолюцій, петицій громадян чи їх об’єднань, якщо вони мають суспільне значення;
  • мати інші права, що випливають із законодавства України та рішень ради. .
  1.   Депутат на його запит забезпечується інформацією про суспільно-політичні заходи,   які проводяться у межах територіальної громади та соціально-економічний стан територіальної громади.

Розділ 2. Депутатські групи та фракції ради 

Стаття 9. Добровільні об’єднання депутатів 

  1.   Депутати міської ради мають право на об’єднання, відповідно до норм цього регламенту, у депутатські групи та фракції.
  2. Депутати ради з метою більш ефективної діяльності у багатомандатному виборчому окрузі можуть добровільно об’єднуватися у депутатські групи за умови, якщо до складу кожної з них входить не менш як троє депутатів, які об’єднуються для спільного вирішення загальноміських чи локальних проблем, виборчі округи яких межують між собою чи об’єднані спільними елементами міської інфраструктури.
  3. Депутати ради, на основі єдності політичних поглядів та/або партійного членства, можуть об’єднуватися в депутатські фракції за умови, якщо до їх складу входить не менше п ‘ яти депутатів ради.
  4. Порядок роботи депутатської групи чи фракції, умови вступу депутата до них, його виходу чи виключення з них визначаються відповідною депутатською групою чи фракцією.
  5. Депутат не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої постійної депутатської групи/фракції.
  6.   Реорганізація та формування нових депутатських груп можуть проводитися протягом повноважень ради.

Стаття 10 . Утворення та діяльність депутатських груп та фракцій 

  1. Депутатські групи та фракції утворюються на засіданні депутатів, що виявили бажання створити групу чи фракцію.
  2. Рішення про утворення групи чи фракції, обрання осіб, що уповноважені представляти групу чи фракцію, оформляється протоколом, який підписують депутати-засновники групи чи фракції.
  3.   З метою реєстрації депутатської групи чи фракції, уповноважена особа від групи чи фракції, подає секретареві ради подання про утворення депутатської групи чи фракції, в якому міститься назва групи чи фракції а також відомості про персональний склад, партійну належність депутатів-членів групи чи   фракції, прізвища осіб, уповноважених представляти групу чи фракцію.
  4. Секретар ради оголошує на найближчому пленарному засіданні ради про утворення депутатської групи чи фракції та оголошує її склад.
  5.   Про зміни в складі депутатської групи/фракції її уповноважений представник повідомляє письмово секретаря ради.
  6. Депутатські групи/фракції проводять свої засідання відкрито і гласно. За рішенням депутатської групи/фракції може бути проведено закрите засідання.

Розділ 3. Посадові особи ради 

Стаття 11. Міський голова 

  1.   Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади.
  2.   Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення відповідною міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
  3.   Повноваження міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
  4.   Міський голова:
  •   забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
  •   організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
  •   підписує рішення ради та її виконавчого комітету;
  •   вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;
  •   вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;
  •   вносить на розгляд ради пропозиції щодо граничної чисельності працівників виконавчого комітету;
  •   здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
  •   скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;
  •   забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;
  •   призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, погоджує призначення та звільнення керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;
  •   скликає загальні збори громадян за місцем проживання;
  •   забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;
  •   є розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;
  •   представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;
  •   звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;
  •   укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;
  •   веде особистий прийом громадян;
  •   забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об’єднань;
  •   здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;
  •   видає розпорядження у межах своїх повноважень.
  1.   Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
  2.   При здійснення наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним – перед радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
  3.   Щорічно міський голова звітує перед:
  •   радою про роботу виконавчих органів ради;
  •   територіальною громадою.

Стаття 12. Секретар ради 

  1.   Секретар ради обирається за пропозицією міського голови радою з числа її депутатів на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі.
  2.   Секретар міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
  3.   Секретар міської ради:
  •   скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
  • повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
  •   веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
  •   організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;
  •   забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням;
  •   за дорученням міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
  •   сприяє депутатам у здійсненні їх повноважень;
  •   організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов ‘ язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;
  •   забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
  •   вирішує за дорученням міського голови або відповідної ради інші питання, пов’язані з діяльністю ради та її органів.
  1. Секретар ради за пропозиціями відповідних комісій ради організовує планування роботи з підготовки проектів рішень ради і, враховуючи висновки профільних комісій про готовність проектів рішень та інших актів до розгляду, вносить відповідні пропозиції на розгляд міського голови у відповідності з положеннями цього регламенту.

Розділ   4. Постійні комісії ради 

Стаття 13. Постійні комісії 

  •   Постійні комісії ради є її органами, що утворюються для попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контрольних повноважень щодо виконання рішень ради, діяльності виконавчих органів ради у сфері компетенції комісії.
  • Постійні комісії міської ради є органами міської ради, відповідальними перед нею і їй підзвітними.Постійні комісії обираються міською радою з числа депутатів міської ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень міської ради. Депутат може входити до складу тільки однієї постійної комісії міської ради.
  •   Міська рада утворює постійні комісії міської ради не пізніше як на другій сесії ради. Перелік комісій та напрямки їх роботи затверджуються міською радою.
  •   Постійні комісії обираються міською радою на строк її повноважень у складі голови та членів комісії і повинні складатися не менше як з 5-ти чоловік. Голова постійної депутатської комісії разом зі складом комісії обирається радою шляхом відкритого голосування за пропозицією міського голови. Міський голова може пропонувати на обрання головою постійної комісії одну й туж кандидатуру не більше двох разів. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. До складу постійної комісії не може бути обраним міський голова, секретар міської ради.

Стаття 14. Загальні повноваження постійних комісій ради 

Постійні комісії:

  •   розглядають на своїх засіданнях та готують висновки та рекомендації по проектах актів міської ради, незалежно від суб’єкту їх внесення;
  •   здійснюють загальний контроль за виконанням міського бюджету в частині, що відноситься до їх компетенції;
  •   розглядають на своїх засіданнях інформації керівників виконавчих органів ради, комунальних підприємств, установ та організацій щодо виконання рішень ради та скарг депутатів, юридичних чи фізичних осіб на їх діяльність та вносять відповідні рекомендації;
  •   аналізують, узагальнюють та систематизують заяви, звернення та скарги фізичних та юридичних осіб з питань, що належать до компетенції комісій та готують пропозиції щодо поліпшення діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування в місті;
  • готують пропозиції раді щодо необхідності проведення місцевого референдуму чи дорадчого опитування громадян;

Стаття 15. Засідання постійної комісії 

  •   Засідання постійної комісії є основною формою її роботи і скликається головою комісії за потребою, відповідно до плану роботи комісії або у зв’язку з проведенням надзвичайної чи позачергової сесії ради та інших обставин, відповідно до регламенту.
  •   Засідання комісії також скликаєтся секретарем ради в порядку підготовки чергових сесій міської ради не пізніше як за три дні до сесії.
  •   Засідання комісії є правочинним, якщо у ньому бере участь не менше половини депутатів від складу комісії.
  •   Рішення комісії, що ухвалюються у вигляді висновків та рекомендацій приймаються шляхом голосування більшістю голосів від складу комісії.
  • Рішення комісії приймаються після всебічного обговорення та вивчення питання, що розглядається, шляхом голосування.
  •   Рекомендації комісії підлягають обов’язковому розгляду органами та посадовими особами, яким вони надсилаються, які зобов’язані дати вмотивовану відповідь, щодо рекомендацій у визначений комісією термін, але не пізніше як протягом місяця від дня їх отримання.

Стаття 16. Протокол засідання комісії 

  1.   Кожне засідання комісії оформляється протоколом.
  2.   В протоколі вказується:
  •   дата та місце проведення засідання комісії;
  •   список членів комісії, присутніх на засіданні;
  •   список запрошених на засідання комісії;
  •   перелік питань, що розглядались;
  •   результати голосувань по кожному з питань.
  1.   У вигляді додатків до протоколу додаються: ухвалені рішення, особливі думки депутатів-членів комісії, не згодних з прийнятими рішеннями.
  2.   Протокол оформляється не пізніше трьох робочих днів після проведення засідання і підписується головою комісії.
  3.   Підписаний протокол зберігається у справах комісії секретарем ради.

Стаття 17. Спільне засідання комісій 

  •   За дорученнями ради чи за власною ініціативою може проводитись спільне засідання двох чи більше комісій ради.
  •   Голосування по кожному питанню проводиться окремо по кожній із комісій.
  •   Спільним ухваленим рішенням вважається рішення за яке проголосувала більшість від складу в кожній комісії, що брала участь в спільному засіданні. У цьому випадку може бути оформлено спільне рішення комісій, які підписуються головами комісій, або особами, що їх замінюють.
  •   У випадку, коли результати голосування по окремому чи усім рішенням по різних комісіях є протилежними, оформляються окремі рішення по кожній із комісій.
  •   Протокол спільного засідання підписується головуючим на засіданні та головами комісій, що брали участь у спільному засіданні, або особами, що їх замінюють.

Стаття 18. Забезпечення роботи комісій 

  •   Секретар ради забезпечує комісію для проведення засідань необхідним приміщенням, здійснює тиражування проектів документів, що підлягають розгляду.
  •   При необхідності секретар ради забезпечує присутність на засіданні   комісії відповідального працівника для вирішення організаційних питань, що виникають під час проведення засідання.
  •   У межах коштів, передбачених міським бюджетом на організацію роботи комісій, комісія може залучати для забезпечення своєї діяльності по заштатних консультантів, експертів з окремих питань, а також замовляти проведення необхідних досліджень чи розробки проектів нормативних актів в межах своєї компетенції.

Стаття 19. Тимчасова контрольна комісія ради 

  •   Тимчасова контрольна комісія здійснює, свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій ради.

Стаття 20. Створення тимчасової контрольної комісії ради 

І. Тимчасова контрольна комісія ради утворюється шляхом ухвалення відповідного рішення.

  1. Тимчасова контрольна комісія обирається з числа депутатів ради, які дали на це згоду і які відповідають вимогам ч. З цієї статті. У складі тимчасової контрольної комісії мають бути представлені за їх бажанням усі депутатські фракції/групи ради.
  2. Рішення ради про створення тимчасової контрольної комісії повинно визначати:
  •   назву комісії;
  •   завдання комісії;
  •   кількісний склад комісії;
  •   обраного радою голову комісії:
  •   персональний склад членів комісії;
  •   термін діяльності комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання певної роботи);
  •   додаткові права у межах чинного законодавства (якщо це необхідно), надані радою цій комісії;
  •   заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи комісії.
  1.   Головою або членом тимчасової контрольної комісії ради не може бути депутат, щодо якого може мати місце конфлікт інтересів, а саме: комісія розглядає питання, що стосується діяльності депутата, пов’язаних з ним осіб в розумінні українського законодавства або юридичних осіб, до керівництва якими чи щодо власності над якими він або пов’язані з ним особи мають безпосереднє відношення.

Стаття 21. Припинення тимчасової контрольної комісії 

  1. Тимчасова контрольна комісія у визначений радою термін подає раді звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею проекти рішень ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів.
  2.   Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії в постійних комісіях ради та на пленарному засіданні рада приймає щодо цих результатів остаточне рішення або доручає комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін.
  3. Повноваження тимчасової контрольної комісії припиняються з прийняттям радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії.

Розділ 5 . Скликання, відкриття і закриття сесії 

Стаття 22. Сесія ради 

  •   Рада проводить свою роботу сесійно.
  •   Сесія – форма роботи ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
  •   Комісія ради або її робоча група може проводити своє засідання одночасно з пленарними засіданнями ради у тому разі, коли проект рішення   визнано невідкладним, чи за дорученням ради.

Стаття 23 . Скликання сесії ради 

  1. Сесії, наступні після першої, скликаються міським головою.
  2.   При відмові чи неможливості скликання сесії міським головою та секретарем ради сесія скликається:
  •   з ініціативи виконавчого комітету – постійною комісією ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності і етики;
  •   з ініціативи третини депутатів від загального складу ради – цими депутатами.
  1. У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 подання за підписами не менше половини членів виконкому ради з поясненням причин скликання сесії ради, проектами порядку денного сесії ради та проектами необхідних рішень реєструється   секретарем ради та невідкладно подається голові комісії ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності і етики, який зобов’язаний протягом не пізніше   трьох днів від дати отримання подання скликати засідання комісії, на якому розглянути дане подання та здійснити всі необхідні кроки щодо скликання сесії не пізніше, як за два тижні від дати подання. Головує на сесій ному засіданні у цьому випадку голова комісії чи інший депутат, визначений комісією.
  2.   У випадку, передбаченому п. 2 ч.2 подання за підписами не менше третини депутатів від складу ради з поясненням причин скликання сесії ради, визначеною датою скликання сесії, проектами порядку денного сесії ради та проектами необхідних рішень реєструється в секретарем ради. Секретар зобов’язаний протягом не пізніше трьох днів від моменту отримання подання повідомити усіх депутатів ради про скликання сесії за ініціативою групи депутатів. У цьому випадку сесію відкриває за дорученням групи депутатів, якими була скликана сесія, депутат, що входить до її складу, а веде сесію за рішенням ради один із депутатів ради.
  3.   Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам і населенню не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніш як за день до сесії.
  4.   Інформація про місце і час проведення та про планований порядок денний засідань ради доводиться секретарем ради до відома кожного депутата, а також може оприлюднюватися через засоби масової інформації або іншим публічним способом.

Стаття 24. Відкриття та закриття сесії ради 

  •   Відкриття сесії ради оголошується головуючим на початку першого пленарного засідання.
  •   Закриття сесії оголошується головуючим на засіданні після завершення розгляду усіх питань, що були включені до порядку денного.

Розділ 6 . Робочі органи сесії ради 

Стаття 25. Лічильна комісія 

  1. Лічильна комісія є робочим органом сесії ради, що створюється для підрахунку голосів депутатів при голосуваннях.
  2. Лічильна комісія формується, з трьох депутатів міської ради і обирається на строк повноважень ради.
  3.   Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.
  4.   У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

Розділ   7. Сесії ради

Стаття 26. Скликання першої сесії 

Перша сесія новообраної міської ради скликається відповідною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного міського голови, головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Стаття   27. Порядок денний сесії.

  1. Проект порядку денного підлягає затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії ради для чого головуючий оголошує розгляд питання “про порядок денний сесії ради” у такій послідовності:

а) внесення та обговорення пропозицій про вилучення окремих питань з розгляду;

б) голосування проекту порядку денного за основу – більшістю від присутніх на засіданні;

в) вилучення окремих питань з розгляду – більшістю від присутніх на засіданні;

г) затвердження порядку денного в цілому – більшістю від складу депутатів ради.

  1. Щодо пропозицій порядку денного, що були подані в порядку місцевої ініціативи, то вони вважаються включеними в порядок денний без голосування.

Стаття 28. Розгляд питань порядку денного 

  1.   Питання затвердженого порядку денного сесії ради, як правило, розглядаються у тій черговості, у якій вони були затверджені.
  2.   В окремих випадках черговість розгляду питань може бути змінено за рішенням ради, прийнятим більшістю голосів від складу ради після обговорення за скороченою процедурою.

Стаття 29. Попередній розгляд проекту рішення 

  •   Включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради для прийняття не процедурного рішення передує попередній розгляд цього проекту у постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання.
  •   Підготовку питань на розгляд сесії ради організовує секретар ради.

Стаття 30. Засідання сесії ради

  •   Сесія ради розпочинається з пленарного засідання у визначений в розпорядженні   про проведення сесії час.
  •   Наприкінці засідання відводиться до 30 хвилин для проведення обговорення питань (в тому числі і заздалегідь означених), які можуть бути не пов’язані з питаннями порядку денного сесії (“різне”). Рішення з обговорюваних питань у цей час радою не приймаються.

Стаття 31. Встановлення повноважності/кворуму засідання 

  • Пленарне засідання є повноважним за умови участі у ньому більше половини від загального складу ради.
  •   Участь депутатів визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання.
  •   У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий може перенести початок пленарного засідання на дві години для виклику відсутніх депутатів або переносить проведення засідання на інший, встановлений ним день.

Стаття 32. Депутатський запит 

  •   Депутатський запит – це заявлена на пленарному засіданні   ради вимога депутата до міського голови, секретаря ради, заступника міського голови, керівників виконавчих органів ради, а також до керівників розташованих на території ради підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності вирішити питання, дати офіційне роз’яснення або викласти позицію з питань, що мають суспільне значення і належать до відання ради.
  •   Депутатський запит вноситься депутатом або групою депутатів у письмовій формі; і подається секретареві ради не пізніше, як за день до пленарного засідання ради. Разом із запитом депутат може подати подання про бажання включити обговорення запиту на пленарному засіданні ради для прийняття відповідного рішення, проект якого додається до подання.
  •   Депутатський запит, оголошується на пленарному засіданні і повинен містити коротку характеристику фактичного стану справи, що є предметом запиту, також проблеми, що виникає з цього стану та суть вимоги щодо дій особи до якої звернено запит. Запити, щодо яких є подання, оголошуються в обов’язковому порядку.
  •   Головуючий на засіданні ради   інформує раду про депутатські запити, внесені на пленарне засідання.
  •   Секретар ради забезпечує доведення тексту запиту до відповідного органу або посадової особи, до яких його скеровано.
  •   Якщо запит оголошено на пленарному засіданні на якому присутня особа, до якої звернено запит, вона може дати обґрунтовану відповідь на цьому ж засіданні. Якщо депутат чи рада не задоволені усною відповіддю особи на запит, відповідь готується відповідно до ч.7 цієї статті.
  •   Орган або посадова особа, до яких звернуто запит, зобов’язані у місячний, якщо радою не встановлено інший, строк дати письмову відповідь на нього.
  •   За наполяганням депутата, що вніс запит, відповідь на нього може бути розглянута радою на пленарному засіданні, якщо така пропозиція підтримана не менш як третиною від складу ради.

Стаття 33 . Депутатське запитання 

  •   Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми.
  •   Запитання до керівних осіб ради її виконавчих органів можуть бути поставлені депутатом усно під час його виступу на сесії ради, або подані письмово через секретаря ради.
  •   Відповідь на депутатське запитання може бути оголошена на пленарному засіданні ради або дана депутатові особисто.
  •   Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення щодо нього не приймається.

Розділ 8. Ведення пленарних засідань 

Стаття 34 . Головуючий на пленарному засіданні ради 

  •   Відкриває, веде і закриває пленарні засідання ради міський голова.
  • За відсутності міського голови, або у випадках передбачених цим регламентом, обов’язки головуючого виконує секретар ради .

Стаття 35. Повноваження головуючого

  1. Головуючий на засіданні Ради:
  •   відкриває, закриває та неупереджено веде засідання, оголошує перерви у засіданнях ради;
  •   виносить на обговорення проекти рішень ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність віз (погоджень);
  •   інформує про матеріали, що надійшли на адресу ради;
  •   організовує розгляд питань;
  •   повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
  •   надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
  •   створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
  •   ставить питання на голосування, оголошує його результати;
  •   забезпечує дотримання цього регламенту всіма присутніми на засіданні;
  •   робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
  •   вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;
  •   має право виправляти фактологічні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;
  •   здійснює інші повноваження, що випливають з цього регламенту.
  1.   Головуючий на засіданні може доручити іншим особам зачитування письмових документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.

Стаття 36 . Розгляд процедурних пропозицій

  •   Для організації ходу пленарного засідання головуючий на засіданні має право ставити запитання і в першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання; якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на голосування першими.

Стаття 37. Оголошення початку розгляду питання порядку денного 

  •   Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні.
  •   Головуючий оголошує номер питання, що розглядається відповідно до порядку денного, повідомляє про назви і редакції проектів документів (в тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про прогнозований порядок розгляду питання відповідно до цього регламенту.
  •   Головуючий може запропонувати об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається радою без обговорення більшістю голосів від присутніх на засіданні.
  •   Перед розглядом питання порядку денного головуючий може робити повідомлення раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування (за звичайних обставин). Такі повідомлення головуючий на засіданні може робити і тоді, коли пленарне засідання не можна відкрити через відсутність кворуму.
  •   Після оголошення питання до розгляду головуючий надає слово доповідачеві з цього питання.

Стаття 38. Регламент розгляду питання 

  •   Розгляд питання порядку денного може включати: доповідь, співдоповідь, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключного слова.
  •   Для доповіді надається час тривалістю до 15 хвилин, співдоповіді – до 7 хвилин, запитання та відповіді доповідачеві – до 20 хвилин і заключного слова – 5 хвилин.
  •   Для виступів в обговоренні, надається час тривалістю до 3 хвилин: для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у “різному” -2 хвилини.
  • Головам постійних комісій або депутатам, уповноваженим відповідними постійними комісіями, слово може надаватись позачергово для роз ‘ яснення висновків, до яких прийшли постійні комісії з питання, що обговорюється.
  •   Закінчення обговорення питання проводиться за рішенням міської ради, яке приймається шляхом відкритого голосування більшістю голосів від загальної кількості депутатів, присутніх на сесії. Після закінчення обговорення доповідач і співдоповідач мають право виступити з заключним словом.
  •   Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
  •   Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний термін.
  •   Розгляд питання порядку денного не може перериватися розглядом інших питань порядку денного: якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.

Стаття 39. Надання слова 

  1.   Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючим на засіданні надається слово для довідки, відповіді на запитання, роз’яснень та щодо:
  •   порядку ведення засідання ради;
  •   постановки відкладеного питання;
  •   постановки питання про неприйнятність;
  •   внесення поправки або заперечення щодо неї.
  1. Окремі репліки чи виступи депутатів з місця, зроблені без надання слова головуючим є неприпустимими, до уваги не беруться та до протоколу засідань не вносяться.
  2.   Депутату, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.

Стаття 40. Гарантоване право слова

  1.   Гарантоване право виступу належить, на його прохання, депутату, автору проекту рішення чи поправки, яка голосується.
  2.   Головуючий надає слово для виступу з обговорюваного питання:
  •   голові бюджетної комісії ради та керівнику фінансового управління – з питань, що стосуються можливих змін надходжень чи видатків міського бюджету;
  •   особам, запрошеним на засідання для розгляду конкретного питання, якщо щодо цього є процедурне рішення ради.
  1. Гарантоване право на доповідь та заключне слово належить представникові ініціативної групи від якої було внесене на розгляд питання в порядку місцевої ініціативи.

Стаття 41. Вимоги до виступу 

  •   Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи чи комісії ради – зазначає і її назву.
  •   Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому на дано слово.
  •   Доповідь, співдоповідь мають містити інформацію про суть проблеми, що розв’язується рішенням, яке обговорюється, зміст самого рішення та можливі позитивні та негативні наслідки від його ухвалення.
  •   Пропозиції щодо питання, яке розглядається або до проекту рішення, яке голосується мають бути чітко сформульованими і містити визначену позицію промовця щодо цього питання.
  •   Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.

Стаття 42. Оголошення голосування 

  •   Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування.
  •   Голосування не відокремлюється в часі від оголошення головуючим на засіданні пропозицій, що ставляться на голосування.
  •   Перед голосуванням головуючий на засіданні оголошує вид голосування (якщо з цього приводу є спеціальні вимоги регламенту або з цих питань від депутатів надійшли пропозиції).

Стаття 43. Пропозиції, що можуть вноситися в ході обговорення 

  1. У ході обговорення питання на засіданні ради можуть вноситися:
  •   пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації розгляду питання;
  •   питання про неприйнятність та відкладені питання;
  •   пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та поправки до них;
  •   пропозиції і поправки комісії, що визначена профілюючою з цього питання;
  •   пропозиції і поправки, внесені депутатськими фракціями та групами;

Стаття 44. Неприйнятність питання до розгляду 

  1. У ході обговорення питань депутати та члени виконавчого комітету ради у будь-який час можуть порушити питання про їх неприйнятність за таких підстав:
  •   їх невідповідності ратифікованим міжнародним договорам і угодам;
  •   їх невідповідності Конституції або чинним законам, прийнятим рішенням ради;
  •   їх прийняття не входить до компетенції ради;
  •   відсутності віз на проекті рішення, яке виноситься до розгляду.
  1.   У разі порушення кількох питань про неприйнятність, їх обговорення здійснюється одночасно і на голосування вони ставляться в порядку їх надходження.
  2.   Рішення про неприйнятність приймається більшістю від загального складу ради.

Стаття 45. Відкладення розгляду питання 

  •   До і під час обговорення питання порядку денного депутати можуть поставити стосовно нього відкладене питання, а саме: відкласти його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій.

Стаття 46. Загальні вимоги щодо голосування пропозицій 

  •   На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли у письмовому вигляді і не були відкликані.
  •   Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх на голосування також.
  •   Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульовано нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися радою без обговорення.
  • Відхилені радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

Стаття 47. Голосування альтернативних пропозицій 

  1. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, і решта на голосування не ставиться. Однією з альтернатив може бути прийняття проекту рішення у першому читанні і відправлення проекту на доопрацювання у комісіях ради.

Стаття 48. Оголошення суті голосування

  •   Перед голосуванням, головуючий повідомляє депутатів яке питання порядку деного голосується, а також про наявність у депутатів проєкта рішення з цього питання, або ж оголошує тексти рішень, пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування.
  • Рішення   сесії голосується за основу, потім проходить голосування щодо поправок та пропозицій до рішення, після чого рішення ставиться на голосування в цілому.
  • Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує про те чи прийняте рішення.

Розділ 9. Прийняття рішень та види голосувань. 

Стаття 49. Прийняття рішень радою

  1. На пленарних засіданнях рада може приймати нормативні та інші акти у формі:
  •   рішення ради, прийнятого у межах її компетенції., відповідно до вимог Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки;
  • звернення – звернене до не підпорядкованих раді суб’єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
  •   заяви що містить в собі виявлення позиції ради з певних питань;
  •   протокольне рішення, прийняте радою з процедурних питань відповідно до цього регламенту.
  1.   Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом персонального голосування депутатів.
  2.   Міський голова головує на засіданнях сесій. При встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
  3.   Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
  4.   У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
  5.   Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.

Стаття 50. Підписання прийнятих рішень 

  1.   Рішення ради   підписується головуючим.

Стаття 51. Процедурні питання 

  1. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на засіданні ради, зокрема:
  •   про перерву в засіданні, перенесення чи закриття засідання;
  •   про проведення додаткової реєстрації;
  •   про встановлення часових обмежень для виступів і дискусії в цілому;
  •   про надання додаткового часу для виступу;
  •   про зміну черговості виступів;
  •   про надання слова запрошеним на засідання;
  •   про передачу питання на розгляд відповідної комісії   ради;
  •   про визначення способу проведення голосування;
  •   про форму бюлетеня для таємного голосування;
  •   про перерахунок голосів;
  •   про взяття інформації до відома;
  •   про встановлення терміну відповіді на депутатський запит.
  1.   При виникненні сумніву, чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, радою про це приймається процедурне рішення.
  2.   Процедурні рішення приймаються більшістю голосів депутатів, зареєстрованих на засіданні, якщо інше не передбачене цим регламентом.

Розділ 10. Порядок голосування та прийняття рішень 

Стаття 52. Порядок прийняття рішення 

  1. Рішення ради приймається відкритим голосуванням більшістю голосів “ЗА” від загального складу ради за винятком випадків, зазначених у регламенті.
  2. Проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими.
  3.   Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування.

Стаття 53. Відкрите поіменне голосування
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням.
Поіменне голосування проводиться шляхом зачитування головою або секретарем ради списку депутатів; кожен депутат при зачитуванні його прізвища оголошує своє рішення з варіантів, що ставляться на голосування.
Результати поіменного голосування оприлюднюються на офіційному веб-сайті ради в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.

Стаття 54. Таємне голосування 

  1.   Таємне голосування проводиться за процедурним рішенням ради та у випадках, передбачених регламентом. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.
  2. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:

а) час і місце проведення голосування;

б) порядок заповнення бюлетеня;

в) критерії визнання бюлетеня недійсним:

г) порядок організації голосування.

  1.   Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляються секретарем ради за формою, встановленою лічильною комісією і під її контролем.
  2.   Перед початком таємного голосування лічильна комісія:

а) отримує від секретаря складений за алфавітним порядком список усіх депутатів та бюлетені для таємного голосування;

б) отримує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.

  1.   Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення; умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування.
  2.   Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів. При підрахунку голосів і встановленні результатів голосування можуть бути присутні лише члени лічильної комісії.
  3.   Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова комісії, або уповноважений на те член комісії оголошує результати голосування.

Стаття 55. Обрання секретаря ради 

  •   Секретар ради обирається таємним голосуванням з числа депутатів ради.
  •   Кандидатуру секретаря пропонує раді міський голова.
  •   Представлена кандидатура обговорюються на засіданні ради.

Стаття 56. Відкликання секретаря 

  1.   Секретар ради може бути відкликаний радою.
  2.   Пропозиції про відкликання секретаря ради вносяться:
  •   міським головою;
  •   не менш як третиною депутатів від загального складу ради.
  1.   Проект рішення ради про відкликання секретаря готує ініціатор подання, який і виступає з доповіддю про причини відкликання.
  2.   Секретар ради має право гарантованого виступу до 15 хвилин при обговоренні подання про його відкликання.
  3.   Голосування за відкликання секретаря здійснюється таємним голосуванням.
  4.   Рішення ради про відкликання секретаря повинно містити відомості про причини відкликання.
  5. Якщо рішення про відкликання з посади секретаря ради не прийняте, наступний раз подання про відкликання може виноситися на голосування не раніше наступної сесії.

  Стаття 57 . Обрання голів постійних комісій 

  1. Кандидатури для обрання голів постійних комісій ради висуваються міським головою та з урахуванням згоди кандидатів.
  2.   Список для обрання персонального складу та голів постійних комісій ради повинен містити:
  • назви всіх постійних комісій;
  • прізвища, імена та по батькові кандидатів на посади голів відповідних   комісій
  • персональний склад членів постіних комісій.
  1.   У разі вибуття голови постійної комісії міський голова пропонує іншу   кандидатуру на цю посаду.

Стаття 58. Відкликання голови постійної комісії

  1.   Голова постійної комісії може бути в будь-який час відкликаний радою.
  2.   Пропозиції про відкликання голови постійної комісії ради вносяться:
  •   міським головою;
  •   за рішенням відповідної постійної комісії ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії):
  •   не менш як третиною депутатів від загального складу ради.
  1.   Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею.
  2.   Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання та відповідає на запитання депутатів.
  3. Голосування за відкликання голови постійної комісії здійснюється відкритим голосуванням, якщо не прийнято інше рішення відповідно до норм цього регламенту.
  4. Рішення ради про відкликання голови постійної комісії повинно містити відомості про причини відкликання.
  5. Якщо рішення про відкликання з посади голови постійної комісії не прийнято, наступного разу подання про відкликання може виноситися на голосування не раніше наступної сесії.

Стаття 59. Обрання членів виконавчого комітету ради 

  •   Кандидатури членів виконавчого комітету та заступників міського голови вносить на розгляд ради міський голова.
  •   Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.
  •   Якщо запропонована міським головою кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, міський голова у десятиденний термін представляє раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове обговорення і голосування.

Стаття 60. Набрання чинності рішень ради

  1.   Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення в ЗМІ чи інших засобах доступних для членів громади, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.
  2.   Інші рішення ради набувають чинності відповідно до цього регламенту.

Стаття 61. Зберігання рішень ради 

  •   Всі прийняті радою рішення зберігаються у секретаря ради.

Розділ 11. Дисципліна та етика пленарних засідань

Стаття 62. Дотримання регламенту виступів 

  1. На засіданні ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, непристойні та лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення – позбавити його права виступу на наданому засіданні.
  2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, інакше головуючий на засіданні може припинити його виступ.
  3. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на засіданні, його виступ припиняється головуючим без попередження.
  4. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Частина виступу промовця, виголошена після позбавлення його слова, не включається до запису та протоколу засідання.
  5. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачить його слова або дії, він може у письмовій чи усній формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово відразу або в кінці обговорення, але до голосування; в останньому випадку головуючий на засіданні відразу повідомляє депутатів про надходження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.

Стаття 63. Дотримання дисципліни в залі засідань 

  1. Під час засідання ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
  2. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня процедурним рішенням рада може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом вимоги головуючого.
  3. Особи, що перебувають у сесійній залі, перед початком засідання   повинні відключити дзвінки мобільних телефонів.
  4. Уразі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
  5. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв’язку з обставинами, зазначеними у ч. 1 цієї статті, рада збирається у наступний робочий день, якщо інший термін не буде оголошений головуючим.

6 .При переході до чергового питання порядку денного або наприкінці засідання депутат має право звернутися до головуючого на засіданні із зауваженнями і запитаннями щодо організації розгляду питань і ведення засідання, отримати відповідь на свої запитання і дати їм оцінку.

Стаття 64. Відсутність депутата на засіданнях ради 

  1. Відсутність депутата на засіданнях ради та її органів, до яких його обрано, допускається, як правило, лише з поважних причин.
  2. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його відпустка, відрядження за місцем основної роботи, тимчасове увільнення від роботи у зв’язку з хворобою, доглядом за дитиною та іншими обставинами, коли згідно з законодавством працівник має право на тимчасову відпустку .
  3. Якщо хтось із депутатів не може прибути вчасно на засідання, то про це він має повідомити головуючого не пізніше як за добу до початку пленарного засідання.
  4. Не допускається залишати пленарне засідання ради без попереднього узгодження з головуючим.

Розділ 12. Протокол та запис засідання 

Стаття 65. Протокол засідання ради 

  1.   Засідання ради протоколюється. За ведення протоколу відповідає секретар ради. Протокол засідання ради підписує головуючий.
  2.   У протоколі засідання ради зазначаються: дата, час і місце засідання, кількість присутніх на засіданні депутатів, винесені на розгляд питання порядку денного, прізвища головуючого на засіданні і промовців; всі винесені на голосування питання і пропозиції, спосіб їх вирішення; повні результати голосування і прийняті рішення.
  3.   До протоколу засідання ради додатково включаються:
  •   дані про поіменну реєстрацію присутніх на засіданні депутатів;
  •   результати поіменного голосування;
  •   повні результати голосування;

Стаття 66. Зберігання протоколів. 

  •   Протокол засідання є офіційним документом, що підтверджують процес обговорення та прийняття рішення радою.
  •   Протоколи засідань зберігаються протягом усього скликання ради у секретаря ради і передаються до архіву з початком роботи ради нового скликання.
  •   Протокол закритого засідання зберігається у порядку встановленому для документів з обмеженим доступом.
  •   Депутати забезпечуються витягами з протоколу за їх особистими заявами до секретаря ради.
  •   Протоколи засідань ради надаються депутатам ради для ознайомлення за їх зверненням.
  •   Матеріали засідання надаються для ознайомлення за дорученням секретаря ради, відповідно до вимог законодавства України про інформацію